Тихенько дощик накрапає:
Крап-крап-крапельки кидає
На тюльпани та бузок,
На ґрунт, травичку та пісок.

У нашої Оксаночки
Таке хороше вбраннячко:
Гарне платтячко у квітах,
Буде лялечка радіти.

Повітряні кульки дарують нам свято,
Їх люблять дорослі й ще більше малята!
Повітряна кулька літати уміє,
А кожна дитина про це тільки мріє!

Ґудзик я маленький,
Ґудзик я кругленький,
Одяг застібаю,
Светрик прикрашаю.

Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

Ой ви, пташки куцохвості.
Наші друзі, наші гості.
Прилітайте під вікно —
Є в кормушці вам пшоно.

— Як ти любиш Україну,
Мій маленький друже?
— Нашу рідну Україну
Люблю дуже, дуже!

Ой ялинко зелененька,
Ти була колись маленька,
А тепер ти ось така
І висока, і струнка.

Ось жук прилетів на віконечко,
Круглий, червоний, як сонечко.
Жучка цього так і назвали,
Бо з сонцем його порівняли!

Ллється дощ, і сонце світить,
Усміхаються їм діти.
Райдуга місток зробила —
Сонце з Хмарою здружила.
Хай з них приклад беруть діти.
Треба дітям всім дружити.

“Ми – маленькі кухарі,
Вправні та завзяті,
Смачно будемо готувати,
Всіх гостей частувати”

Є у лісі ведмедик,
до солодких ожинок,
до суничок, малинок.
дуже ласий до меду,

Кожен знає, що морквиця
На городі — мов цариця:
Коси довгі, кучеряві,
Та ще й платтячко яскраве.

Малювання
“Овочі на тарілочці” (огірок, помідор)

Дівочий оберіг – вінок,
У ньому безліч квіточок.
Всі різнокольорові
Яскраві та чудові.

З зайчиками ігри грали,
Морквини шукали.